Об'єкти культурної спадщини Рава-Руської міської територіальної громади

Дерев'яна церква Святого Духа 1502 року з дзвіницею (с. Потелич)

Найстаріша дерев'яна церква Львівщини та тридільна в Україні. Видатна пам'ятка архітектури та монументального мистецтва галицької школи. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО. У XVII столітті у церкві було встановлено новий двоярусний іконостас. Розписи церкви було зроблено в 1620—1640 роки. Ікона «Деісус» була виконана відомим іконописцем Іваном Рутковичем у 1683 році. Поряд з церквою знаходиться дерев'яна квадратова в плані двоярусна 20-метрова вежа-дзвіниця розміром 4,4×4,4 м, збудована у той самий час, що і церква.

Дерев'яна церква Преподобного Теодозія Печерського 1627 року (с. Нова Кам'янка)

У 1866 р. у село для новоствореної парафії перенесли розібрану стару дерев'яну церкву з Угнова, збудовану коло 1627 р. і зібрали на новому місці у 1867 р. 16 травня 1867 року в селі було урочисто відкрито церкву Святого Теодозія Печерського. З того часу в цей день у Новій Кам`янці щорічно відзначають храмовий празник, який в народі називають Свободою (або ж Слободою), оскільки відкриття святині було приурочене до чергової річниці скасування панщини в Галичині.

Дерев'яна церква Святих Косми і Дем'яна 1866 року з дзвіницею (с. Гійче)

Найдавніші згадки про церкву в селі походять з XVI століття. Ерекційна грамота парафії надана у 1718 р. У XVIII ст. була збудована попередниця нинішньої – дерев’яна церква Святого Архистратига Михаїла, звана в народі “волоською”. У 1866р. зведена теперішня дерев’яна будівля стараннями пароха о. Платона Куровецького. На його замовлення проєкт нової дерев’яної церкви в Гійчу виконав Сильвестр Гавришкевич, для якого це стало одним з перших проєктів дерев’яної церкви. Визначальним для архітектора моментом стало впровадження у проєкт церкви елементів класицистичного стилю, характерного для його ранньої творчости. Часто зустрічається дата побудови – 1860 рік, написана навіть фарбою на шалівці. Ця помилка виникла через друкарську помилку в передвоєнних шематизмах. Повоєнні шематизми подають правильну дату. Така ж дата є і в архівній справі. На південний захід від церкви розташована триярусна дерев’яна стовпова дзвіниця, збудована у 1867 році.

Дерев'яна церква Святої Параскеви 1866 року з дзвіницею (с. Забір'я)

Існуюча дерев'яна церква зведена на місці давнішої у 1865-1866 рр. майстром Симеоном Козаком, який звів в околиці ще шість інших церков. Це тризрубний храм, завершений трьома восьмериками, вкритими шоломовими банями з ліхтарями і маківками. Стіни підопасання відкриті, надопасання і восьмериків – кожуховані ґонтами. На південний захід від церкви розташована триярусна, квадратова в плані дзвіниця, вкрита наметовим дахом. На надпоріжнику її дверей поряд з маль -тійським хрестом в колі шнурового орнаменту вирізьблений напис: “Пд 1889”, що засвідчує час її побудови.

Дерев'яна церква Святого Дмитра 1875 року (с. Волиця)

У 1875 р. стараннями пароха о. Корнилія Саїка завершено будівництво існуючої дерев’яної церкви, що тривало п’ять років. Святиня хрещата в плані, п’ятиверха, оточена старими липами. Рівновисокі зруби п’яти головних об’ємів завершені високими світловими восьмериками, вкритими шоломовими банями зі сліпими ліхтарями і маківками. Церкву оточує опасання, оперте на профільовані колони. Ризниці сховані під опасанням, але своїми дахами здіймаються над ним. Стіни надопасання кожуховані ґонтами, восьмериків – криті бляхою, що спотворює вигляд цієї монументальної будівлі. Цікаве вирішення інтер’єру храму. Бокові рамена об’єднані з навою триарковими прорізами. Хори, що оббігають по периметру бабинець, виходять і в наву. У інтер'єрі церкви збереглися ікони, написані Теофілем Копистинським, а також різьблений золочений іконостас. Церква, що вражає своєю монументальністю, належить до найкращих дерев’яних будівель регіону.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці 1920 року (с. Річки)

У 1920 р. зведена невелика дерев’яна церква-каплиця. По другій світовій війні стояла зачиненою до 1989 р. Тризрубна безверха будівля. Складається з трьох прямокутних об’ємів – нави в центрі, вужчого вівтаря зі сходу та вужчого невеличкого присінку з заходу. Всі приміщення вкриті двосхилими дахами. На дещо вищому гребені даху нави встановлений чотирибічний ажуровий ліхтар, завершений маківкою. Стіни будівлі шальовані вертикально дошками і лиштвами.