Рава-Руська - невеличке затишне містечко Львівського району Львівської області. Попри те, що через місто завжди пролягали важливі торгові шляхи, а нині зовсім поруч знаходиться однойменний пункт пропуску через кордон із Польщею, Рава-Руська зберегла спокійну, негамірну атмосферу.

Історія Рава-Руської

На Західній Україні Рава-Руська є одним з найстаріших міст – його заснував ще у 1455 році белзький і мазовецький князь Владислав. Протягом подальших п’яти сторіч місто набувало дедалі більшого значення, входячи до складу Речі Посполитої, імперії Габсбургів, ЗУНР, Польщі, СРСР.

У XVII ст. через містечко були прокладені торгові шляхи зі Сходу на Захід, що зробило Раву-Руську важливим торговельним вузлом. Місто отримало право проводити щорічні ярмарки, на які приїжджали купці з усієї Речі Посполитої. За часів Австро-Угорської імперії у Раві-Руській була побудована залізнична станція, що спричинило новий виток розвитку цього населеного пункту.

У Раві відбувалися зустрічі вищого рівня – так, в 1698 році тут для таємних перемовин зустрілися польський король Август ІІ та російський цар Петро І щоб домовитись про спільні дії у війні проти Швеції. А шість років потому, у 1704, тут-таки зустрічалися вже шведський король Карл ХІІ і король Речі Посполитої Станіслав Ліщинський, обговорюючи спільну боротьбу з Петром І. Нарешті, у 1716 році переговори в Раві вели Август ІІ та Ліщинський.

Важким періодом для міста були часи німецької окупації. Окрім значних руйнувань, Рава-Руська втратила і велику частину свого населення. Німці організували тут концентраційний табір «Шталаг 325», в якому утримували і масово знищували військовополонених, в тому числі вояків бельгійської та французької армій. А у єврейському гетто було вбито близько 15 тисяч мирних євреїв, жителів міста та околиць.

На території міста та поблизу нього постійно точилися бої – і за часів Хмельницького, і під час світових воєн, які прокотилися двома руйнівними хвилями, знищивши всю центральну частину Рави-Руської. Тому сьогодні основна частина містечка відноситься до післявоєнного періоду.

Костел святого Михайла та монастир реформатів

Ця архітектурна пам’ятка у стилі бароко була зведена ще у першій половині XVIII сторіччя за проектом знаного архітектора Паоло Фонтани. При костелі споруджено монастир францисканців-реформатів, двоповерхові приміщення якого утворюють невелике внутрішнє подвір’я. Ансамбль був оточений муром, мав власний сад.

Костел св. Михайла та монастир діяли протягом двох сторіч, поки в 1941 році до Рави-Руської не увійшли німецькі війська, які стали використовувати ці сакральні приміщення для складування продуктів і товарів. Після війни комплекс так і не був відреставрований і до сьогодні у ньому розташована машинно-тракторна станція.

Костел св. Йосифа

На відміну від попередньої споруди, цей костел було відновлено після років нецільового використання у радянські часи, тож сьогодні гості міста Рава-Руська мають змогу роздивитися цю архітектурну пам’ятку і всередині і зовні.

Костел було збудовано у 1775 році на кошти Анджея Жечицького, освячений в 1843 р. Цей храм завжди належав римсько-католицькій общині і був центром парафії, за винятком радянських часів (з 1946 до 1989), коли в приміщенні костелу знаходився склад.

В оформленні цієї мурованої однонавної споруди проступають виразні барокові риси. В ніші фронтона можна побачити скульптуру патрона – святого Йосифа. Фасад оформлений спареними пілястрами, а зовнішні кути стін мають заокруглену форму, що надає будівлі храму особливої пластики.

Всередині на хрещатих склепіннях збереглися фрагменти настінного розпису. Раніше у равській святині знаходилась чудотворна ікона Богоматері святого Розарію, але в 1946 році останній адміністратор парафії Якуб Віняж вивіз її до Польщі, і нині цей образ є центральним в костелі польського міста Любич-Крулєвскій.

Сьогодні в храмі можна побачити образи бл. Нарциса Турхана і бл. Юлії Родзінської, що працювали і служили у Раві-Руській, загинули мученицькою смертю у гітлерівських концтаборах і були беатифіковані в 1999 році папою Іоаном Павлом ІІ.

Юріївська церква

Церква Юрія-змієборця була збудована в 1846 році коштом місцевої общини, поєднавши в архітектурному оформленні риси бароко і класицизму. Однонефна кам’яна споруда із настінними розписами початку ХХ ст., різьбленим іконостасом та іконами ХІХ ст. Нині в храмі діє греко-католицька церква св. Кирила та Мефодія.

Ратуша

Рава-Руська ратуша – не зовсім та споруда, які ми звикли бачити у центрі українських міст. Адміністративна будівля, де працювали міські очільники, була знищена у часи Другої Світової війни разом із більшою частиною площі Ринок, на якій вона стояла. Зате із довоєнних часів у місті збереглася колишня пожежна вежа, яку й стали вважати нинішньою неофіційною ратушею.

Цікавою є історія годинника на ратуші – довгий час він не працював, потім був відремонтований місцевим майстром-самоуком. Після смерті годинникаря механізм збився і ще 20 років «пізнив», допоки не зупинився зовсім. В 2007 році будівлю ратуші було відреставровано, але годинник відреставрували лише зовні. Тільки в 2010 році годинник на ратуші нарешті запустили, встановивши всередині електронний механізм. Тепер щогодини містом лунає одна із 12 мелодій і звучить голосне бамкання.

 

Сьогодні містечко Рава-Руська відоме перш за все завдяки своїй близькості до кордону із Польшею та одноіменним митним пунктом пропуску. Щодня тисячі машин проїжджають по міжнародній трасі, що проходить через місто, і Рава-Руська є першим населеним пунктом, котрий зустрічає європейців на території України. Попри непросту історію та бурхливе сьогодення, це місто зберегло величну тишу монастирських садів та затишок невеличких вулиць.