В Жовківській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування та програмний PPO »
Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
Богдан Звізло: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства
Що необхідно декларувати (об’єкт декларування)?
Богдан Звізло: Декларувати необхідно активи, з яких не були сплачені податки:
- валютні цінності, крім коштів у готівковій формі;
- нерухоме майно;
- рухоме майно;
- частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юросіб;
- цінні папери та фінансові інструменти;
- права на отримання дивідендів, процентів;
- інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщенні на рахунках та майнові права, що належать декларанту або з яких отримуються доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику частину належного власнику доходу.
Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Богдан Звізло : сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.
Що таке програмний РРО?
Звізло Богдан: Програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Розкажіть про послідовність дій, щоб зареєструвати програмний РРО?
Звізло Богдан: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмне РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.
Як відмовитися від РРО і почати застосовувати програмні реєстратори?
Звізло Богдан: Суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених законом про РРО.
