Жовківська ДПІ інформує: Чи застосовують РРО або ПРРО та на яку суму проводять операції ФОП – платники ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?

Жовківська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Нагадаємо, відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. 

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО або ПРРО відповідно до ПКУ.

При цьому, РРО або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Жовківська ДПІ інформує: Чи включаються до доходу ФОП – платника ЄП першої – третьої груп (крім е-резидента) власні кошти, внесені на поточний рахунок, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності?

Жовківська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Таким чином, кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, з врахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

Разом з тим, якщо фізична особа – підприємець у звітному податковому періоді вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була врахована в обліку та при цьому в платіжному документі зазначено призначення платежу – виручка за певний період, тоді така сума готівки повторно не включається до доходу звітного податкового періоду платника єдиного податку за умови сплати єдиного податку з цього доходу.

Жовківська ДПІ інформує: Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку)?

Жовківська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями, тютюновими виробами додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій, далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону № 265).

Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Тобто, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку), зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати – безготівкова.

Жовківська ДПІ  інформує: Який алгоритм дій необхідно здійснити платнику для реєстрації програмного РРО?

Заступник начальника Жовківської ДПІ Віктор Порохняк прокоментував:

Дії, які необхідно здійснити платнику для реєстрації програмного РРО:

Дія 1. Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНДЕП ІДД ДПС України видає безкоштовно).

Дія 2. Завантажити та встановити з веб-порталу ДПС України програмне забезпечення на будь-який зручний пристрій, який є в наявності. ПРРО від ДПС можна інстальовувати на різні операційні системи:Windows, Android,iOS або працювати через web-версію. Посилання для завантаження: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro

Дія 3. Подати через Електронний кабінет платника заяви для реєстрації торгової точки,  ПРРО та касирів:

- для реєстрації торгової точки в приватній частині кабінету потрібно створити та заповнити електронний документ Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, код форми J/F1312002);

- для реєстрації  ПРРО потрібно заповнити Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма № 1-ПРРО, код форми J/F1316602)

- для реєстрації касира треба подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) (форма 5-ПРРО, код форми J/F1391801).

Вхід в ПРРО здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою 5-ПРРО (J/F1391801) та сертифікату відкритого ключа. Ключ та сертифікат потрібно помістити в одну папку на пристрій з якого буде здійснюватись робота з ПРРО.

Дія 4. Ввести товари в ПРРО. Усі чеки фіскалізуються безпосередньо на сервері ДПС. 

Детально ознайомитись з процедурою реєстрацією ПРРО можна за посиланням:  https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha

Жовківська  ДПІ  інформує: Податкова знижка для фізичних осіб

Жовківська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що право на податкову знижку визначено статтею 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 Кодексу). 

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 Кодексу). 

До податкової знижки можна включити такі витрати:

частину процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі за договором довгострокового навчання;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;

суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб) ;

суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

сума фактично понесених витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

Cума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу. 

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 Кодексу). 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.  

Жовківська ДПІ  інформує: Який алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом?

 На це запитання начальником Жовківської ДПІ Богданом Звізлом надано коментар-відповідь:

Алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО;

здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

Водночас, у разі отримання платником ПДФО протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у порядку, встановленому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.